Тихий ранок з-за гір виглядав ,
Засріблились серпневі роси,
Сонцедень в небі Мир малював,
Пахли хлібом духмяні покоси .
А в душі все тремтіло, гуло,
То ворожі гармати «співають»,
Скільки юних синів полягло
І кінця цій війні немає.
Все жнивує війна гидка,
Танки косять невинні душі,
Боже, знаєш чия рука ?
Зупини її, щиро прошу!!!
Все змішалося: кров і брехня,
Віра й воля, ганьба і слава .
І не значить нічого броня,
Коли зрадників пів держави.
Боже , дай мирний ранок тим,
В кого в серці війна палає,
Дай їм розум пізнати добро,
Якщо воля Твоя, скараєш.
20.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684844
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2016
автор: леся квіт