Блукає ворон в молоці,
Шукає скарбу...
На самім дні у дня руці,
Загусли фарби,
І дивних знахідок – нема
Було доволі,
Шукає ворон наче б скарб,
А, може, долю?
Та в молоці усе – міраж:
Туман – то зрада,
То – бутафорний епатаж,
Ковзька блокада.
В нім три тополі , як кордон,
у осінь з літа,
і мірне каркання ворон,
як дні віджиті…
Та ворон, ворон в молоці,
Усе блукає
Чи скарб, чи фарби в дня руці,
Чогось шукає.
Загуслий день без сонця геть
Пускає піну,
І крає час, безжальний час,
Тепла хвилини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2016
автор: Стяг