"Любить-не любить"- вітер квіти голубить,
Сніжно-білі ромашки у полі,
Їх пелюстки казали , що любить,
Була вдячна і Богу ,і долі.
Білі ромашки душу бентежать,
Спогад про молодість терпко п"янить,
Думки про минуле стежину мережать,
Що в долину ромашок біжить.
Аж поле біліє , так квітнуть ромашки,
Де ще зустрінеш подібну красу?,
І бачу тебе в піджаку наопашки,
А я у вінку і букетик несу.
Несу його , з ромашок цю красу,
Немов, свою любов горну до серця,́
Ти розплітаєш русую косу,
Й щастя бринить в наших очах-озерцях
Б'ються серця у грудях , наче птах,
Йдемо , обнявшись ,по широкім полю.
Солодкий поцілунок на устах,
Ромашки пахнуть ніжно так, любов'ю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2016
автор: Калинонька