Чому прийшла так швидко сивина
і зморшки променисті на обличчі.
О, пізня осінь, де ж моя весна!?
Я б мчав до плину часу по зустрічній!
Згадаю дні... А скільки ж їх було?
Чому були потрачені даремно?!
Дитинство,юність, зрілість все пройшло.
Шукав майбутнє світле там де темно.
Я мріяв так,напевно,як і ти,
що хтось колись віднайде живу воду,
що як у казці в чарівні світи
мене стежки покличуть і пригоди.
Я відчував, напевно, як і ти,
що можу цілий світ перевернути,
довкола земну кулю обійти,
здолати все і всього досягнути.
Я мріяв, відчував та не робив.
Замкнулось коло дім,сім"я,робота.
І мрійника буденний ритм убив.
Всі мої "За" перетворились в "Проти"...
Зараз сиджу самотній за столом,
вдивляюсь в небо, що не постаріло.
Моє життя махнуло вже крилом
на мене й на моє трухляве тіло.
Ще може мить і наче сивий дим,
я відійду у темне небуття...
І десь прокинусь знову молодим,
тим мрійником, закоханим в життя.
Геник Лис 01.08.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684194
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.08.2016
автор: Genyk Lys