Руськомірне «братерство»
Звідкіль у мій доволі мудрий вік
таки вповзло середньовіччя дике?
Кров пролилась, як із берези сік.
Сирітські й материнські чути крики.
І шквального вогню стрімкий потік,
щоб більшати імперії великій,
мою Вітчизну до кісток пропік
під тупіт окупантських черевиків.
Радянщина кривава і жахна
знов пнеться у мою соборну долю.
Не краща від фашистської війна
доволі знану нам несе неволю.
«Братерство» те утверджує вона,
що з жалом «руськомірної» сваволі.
––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2016
автор: Анатолій Загравенко