Вінки кохання
Ми зустрілися в житті,
ніби дві комети,
що летіли в пустоті,
в пошуках планети.
Де б засяяв день для нас
чистою блакиттю
і знайшли б щасливим час
наодинці миттю.
Світлом ринули з небес
з двох сторін додолу,
наче промені чудес,
за полярним колом.
Що дарують всім охочим
барви кольорові,
прикрашаючи всі ночі
сяйвами любові.
Як мине зимова ніч
і прийде весняна,
зашумить надії ключ
на добу кохану.
Розцвітуть між нами квіти
сонцем з почуттями
і відтінки всього світу
оживуть місцями,
де ми знову, наче діти
лагідні серцями
і вінки несемо з цвіту,
вірно до нестями.
Не страшні біди сліди,
яка ходить поряд,
коли всюди є плоди,
що осяють погляд.
Досягнули ж висоти,
вірою в кохання,
присягнувшись назавжди,
не вести в мовчання.
Віктор Цвіт 04.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2016
автор: Віктор Цвіт