[color="#0088ff"]дякую автору: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683375
здається, що вона піде боса
по шовку ночі, щоб його побачить
у містиці своя, напевно, є краса
метелик білий... зорі наче плачуть
цей колір моря, де живе любов...
душа так лине в неосяжний простір
його долонь, його бентежних слів...
а він, як вітер... пестить їй волосся
летять пір'їнки поцілунків... ліхтарі
для них запалює хтось впевнено на небі
вона сумує з ранку до зорі...
він крильми захищає її небо...[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2016
автор: *Svetlaya*