В ранковий час розкидані суниці,
Ясного сонця під моїм вікном.
Від того – забуваються дрібниці
Колишніх неприємностей. Мій гном,
Знайомий гном у виноградник входить,
По крапельках розвішує росу,
Лукаво усміхнеться - ну й порода!-
Я теж до нього усмішку несу.
Ми знаємося з ним від того часу,
Коли вночі будили сонний сад,
Втрачаючи свою зіркову масу,
Летючі зорі. Був зірок парад.
Він підійшов до мене, глянув в очі,
Усміхнений, кумедний, творчий гном
-Дружи зі мною,звісно, якщо хочеш…
І от - роса й суниці під вікном…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2016
автор: Стяг