Наївність Європи
Гадають, що пройдуть з вогнем по Україні,
грабуючи усе, ґвалтуючи жінок,
немов глухі й німі середньовічні тіні,
як путінський уклав те в голову заскок.
В надії на міцне уселюдське терпіння,
візьмуть усю, як є, планету на гачок.
Та мусить же усе ж настати і прозріння,
як дуло під виском і зведений курок.
Відомо з давніх пір, що світ не ідеальний
у тому, щоб себе надійно зберегти,
то й водяться у нім загарбники й кати.
Спокійна, як завжди, на кухні чи у спальні,
до того, що занадто ліберальна,
Європо, як дитя, ще ж і наївна ти.
–––
© Анатолій Загравенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2016
автор: Анатолій Загравенко