…

Полум'я  життя  затьмарить  сонце,
Воно  вище  відомих  світові  вершин,
Просторіше  за  ту  відстань,  яку  може  осягнути  око,
І  глибше  усіх  разом  взятих  глибин.
Бентежно  намагається  пізнати  його  мозок
Вслід  тіло  дихає,  відчуває,  тремтить
Весь  світ  навколо  переходить  з  одного  в  інше,  минає
Любить,  ненавидить,  голосить.
І  ні  на  мить  те  полум'я  не  гасне
Не  турбує  його  спокою  жодний  буревій,
Відгукується  зорепадом  рясно
Нерухомою  пустелею  мовчить.
Життя  поєднує  всіх  і  все  разом,
І  роз'єднує  в  ту  ж  саму  мить,
Можна  забутись  і  бути  нещасним,
А  можна  й  собі  запалитись  для  всіх.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2016
автор: Сильчук Назар