Імператор
Йому кожен день
завжди особливий,
в житті йому тінь
ніяк не властива,
він добрий в душі
і трішки мрійливий,
думки як дощі
в руці невразливій.
Живе хоч і сам,
але де захоче,
а дім, ніби храм,
так вабить охоче:
всіх жити як він,
здійсняти бажання,
бо не пустодзвін,
від серця прохання.
Небесні боги
життям прославляють,
а всі вороги
його поважають,
бо він не тиран,
що гнівом лякає,
а щастя титан,
яке сам плекає.
Його ти побачиш всюди,
де б не був, не жив,
як завше виходить у люди,
бо з ними він ожив,
дарує усім свою ласку,
навіть і тобі,
його, ніби власную казку,
омрієш у собі?
Тоді ти як він,
ясний імператор
і твій увесь світ.
Життя твого дім
всім людям екватор
і святості цвіт.
А добра душа,
живе ідеалом,
у світі живих,
із вітром руша
з мечем ніби жалом,
карати лихих.
Віктор Цвіт 08.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682943
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.08.2016
автор: Віктор Цвіт