Дрібний дощик січе, стукотить за вікном,
Височіють висотки з блідими вогнями.
Зачепилася ніч за дахи мундштуком,
Чуле ж серце не спить, кохає до нестями.
В такт краплинкам малим відбиває сонет,
А на вустах відбився слід від цілунку.
І блукає душа між щасливих прикмет,
Ненаситна до твого гріховного трунку.
Опускає рука теплі пальці униз,
Прокидається жар в захмелілій царині.
І по венах штормить ніжно-трепетний бриз,
І зливає тіла у шальнім нетерпінні.
10.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2016
автор: Валентина Ланевич