Незабудки розквітли в долині,
І від сонечка в трави сховались,
Притаїлись , принишкли квіточки милі,
У росах ранкових скупались.
Такі свіжі , пахучі , дрібненькі,
Голубі , як небесна блакить,
Гордо держать голівки маленькі,
З ними вітер про щось гомонить.
Чи про річку , що стрічкою в"ється,
У розкішних , крутих берегах?.
Чи про сонце , що наче сміється,
У блакитних , як небо квітках?
Пригинає, колише голівки,
Заплітає у запахи трав,
Ця краса простяглась , аж до річки,
І згубилась в розмаї отав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2016
автор: Калинонька