Муза
Приходиш зненацька,
але не підеш,
стежин як багацько,
одною ведеш.
Думки ніби квіти,
зірками цвітуть,
все сяйво на світі
до неба плетуть.
Омріяв тобою
вже кожен свій вірш,
окрилив тобою,
бажання все більш.
Чарує твій погляд,
в якому тону,
не будеш як поряд,
то вже не засну.
Моя музо осяйна,
богиненько дум,
вся сила рушійна
з тобою як струм.
Ти даруєш душевно,
втіху, радість і журбу,
мов вважаю напевно,
що без тебе все - табу.
Даєш мені крила
летіти до неба,
знайти в ньому миле
щось світле для себе,
яке стане кредом,
таланту мого,
щоб прагнути медом
у світі всього.
З тобою сумую
десь там, в самоті,
думками лікую,
недуг в доброті.
Поетом існую,
творцем твоїх дум,
душею яснію,
як створюю бум.
Віктор Цвіт 06.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682782
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2016
автор: Віктор Цвіт