Розмова Шовковиці з Горіхом. .

-Ніч  така  тиха.  тепла  
Чому  сумно  тобі,  зелений?  
Сивина  прокрадається  в  скроні,  
Глянь  же  швидше  сюди,пнись  до  мене))  

Ось  поглянь,  золоті  в  мене  руки,  
Павучки  прибігають  щоночі  
Срібло  стрілами  тягнуть  у  луки,  
Щічки  лапками  ніжно  лоскочуть))  

Голуби  прилітають  світанком  
Підгодуються  й  знову  злетять  
Сонце  з  вітром  стрічають  тут  ранки,  
Підтанцьовую  з  ними  і  я..  

Не  сумуй,  бо  цей  сум  ненадовго,  
Скоро  впаде  на  землю  горіх  
І  відчуєш  таку  насолоду..  ..............  
-Цілуватися  ж  кажуть  що  гріх?    

-Через  те  ти  сумний  такий?  
Любий!  Через  те  розказати  не  зміг..  
Я  ж  швидесенько,ніжно,  
У  губи,  все  зумію,  ти  ж  мій  оберіг...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2016
автор: Ольга Ратинська