серце в німоті тримаю
любо дивлюсь в височінь
що з гливких колес трамваю
рейками пірнає в тінь
сірість паперових вікон
нам малює дисонанс
вивіски міського лику
вводять в кольоровий транс
серце збите із бруківки
зшите нитками доріг
б'ється вихлопом автівки
і стіка під чийсь поріг
05.08.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682071
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2016
автор: Микита Баян