Ми в свiт прийшли цей, щоб нести в нiм свiтло...
Хтось з сонця нитку висмикне i вже
Засяє ця Земля для всiх привiтно,
Тут кожне тополятко-не чуже!
Мелодii чуднi нас зачарують,
А в травах заблукаєш ти - без меж!
Тут люди, що тепло тобі дарують
Душi своєї...ми з тобою - теж!
Спинилась...озирнулась...i за обрiй
Мiй день мене в долоні обійма...
Тут - Мiй Народ, мiй вiльний, мiй хоробрий...
Позаду нього - пiдла ця Вiйна..
Все суне так огидно, і без кари,
Безмежно, беспардонно, без жалю!
Мiй Господи, спини цi чорнi хмари
I захисти людей, що я люблю!
Тетяна Прозорова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682059
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.08.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)