Скрипачка
В нотах світлих думка плине,
ніжним тоном для душі,
як смичок по струнам лине,
з почуттями на межі.
Мов прийду і зупинюся,
розчинюся вітерцем,
на скрипачку подивлюся,
зеленію пагінцем.
Як же грає вона ніжно,
теплим дотиком душі,
все минають її ближні,
не минути лиш мені.
Квітка в нотах зацвітає,
кожним разом все нова,
кожне серце закликає,
жити далі вже пора.
Грай іще мені, скрипачко,
подаруй відтінок мрій,
я посиджу недалечко,
час музичним буде мій.
Ляже барвами, тонами,
як веселка від дощу,
пам'ятавши сум роками,
лиш у музиці прощу.
Грай іще, вчаровуй серце,
цвітом музики, що в'єш,
яскравішим стане сонце,
бо ти разом з ним сяйнеш.
Спіцин Євгеній 09.08.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2016
автор: Віктор Цвіт