Стіна і міст
Ти підеш на концерт музичного гурту,
який заспіває чудові пісні,
почуєш зі сцени дотепнії жарти,
побачиш обличчя артистів ясні.
А я все віршую і мрію про тебе,
схилившись на лавці в міському парку,
закінчивши строфу, погляну на небо,
наспівую пісню думками гірку.
Ти мене уникаєш, як теплий дощ,
що враз на сонечку пішов,
в мені не знайшла весняних площ,
а я життя в тобі знайшов.
Ти підеш на виставу жаданої труппи,
із друзями з радістю, хоч кожен день,
мені залишаєш слова, ніби крупи,
свою незрівнянну байдужості тінь.
Гадаєш, напевно, тебе я не вартий,
бо знаєш, що вартою будеш мене,
забула, негожі ми тільки на старті,
де наша неправда туманом мине.
Мене уникаєш, а я небайдужий,
тебе уникати чомусь не посмів,
мов серце людини не сіра калюжа,
мести в нього бруд і сум не зумів.
Віктор Цвіт 21.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2016
автор: Віктор Цвіт