Який буремний рік Шевченка!
Він на Майдані розпочавсь.
Здригнулась Україна-ненька,
І знепритомнів ніби час.
Бо пролилася кров козача.
Шевченку, батьку! Захисти!
Вкраїна наша й досі плаче.
Її жеруть ізнов кати.
І глумляться над козаками,
Не чують крику матерів.
Та схаменіться! Бог із вами
І слово вічне в «Кобзарі».
Ви лише розгортайте, люди,
Ту книгу, справжній Божий дар.
Дух волі запанує всюди,
І прожене він яничар.
Душею слова ви торкніться,
Його цілющих берегів.
До правди, люди, обізвіться,
Пророк її нам заповів!
Живильні всі слова Титана,
Вони з вогненними крильми.
І, попри все, з колін устанем:
Непереможні, вічні ми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681573
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.08.2016
автор: Валентина Голубівська