Місто янголів
На небі не зникає світло
і хмари зовсім не пливуть,
а на землі мов чудом квітло,
життя, яким усі живуть.
Багаттям не палає промінь,
в заграві кожних вечорів,
бо до землі від сонця корінь,
стовпом вночі і вдень горів.
А дивом тим ясніє місто,
як пристань людям всім незлим,
а із небес на крилах часто,
побачиш янгола з святим.
У місто з неба прилітають,
щоб бути ближче до людей,
від сатани охороняють,
його всіх задумів, ідей.
Гріхи там зовсім не прощають,
коли не бачать каяття
і просто з міста виганяють,
шукати в темряві життя.
Життя у місті дуже цінне,
людське життя, тварин, рослин,
тривале ніби світло денне
і плине довше від світлин.
Якби мені знайти це місто,
життя нового світлий дім,
але пробачити непросто,
провини і гріхи усім.
Можливо янгол допоможе,
тягар цей скинути з душі,
чи радість смуток переможе,
омиє рани як дощі?
Про місто янголів я мрію,
терпінням сповнюю себе,
коли душею мов прозрію,
то доброта його знайде.
Віктор Цвіт 30.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681277
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2016
автор: Віктор Цвіт