На зорі
Зустрінемось ми,
ніби хмари на небі,
тримаючи сни,
про те сонце ясне,
які загадаємо
в мріях для себе
і щастя чекаємо,
поки зійде.
Думками пройде,
дощова прохолода
і кожен потроху,
знайомим стає,
тривогу знайде
або насолоду,
із краплями страху,
що радість псує.
Досить хвилювання,
досить надривання,
люди ми всі, як є.
Краще сподівання,
болі без вагання,
кожен же у серце б`є.
Будемо сваритись,
будемо миритись,
цим душевно ми живі,
досить ображатись,
краще не прощатись,
бо живемо на зорі.
На зорі, зорі кохання,
на зорі, світлом бажання,
на зорі спільного сяйва
сонця у нове життя.
На зорі, зорі світання,
на зорі, коли єднання
малює щастям мальви,
щоб незгасли почуття.
.
Віктор Цвіт 18.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2016
автор: Віктор Цвіт