Без тебе я ніхто і вже ніким не буду ,
Я розумію біль тобі приніс ,
І все-таки ми люди цього не забуду ,
Як перший раз до тебе двері я відкрив ,
І погляд твій назавжди я запам'ятаю,
А усмішку твоя у серці назавжди ,
Чому цього всього мені не вистачає,
І сильно так кохаю я тебе ?
Пробач мене за всі оці розчарування!
За те що боляче тобі зробив ,
А в голові ну що ж буває ?
Напевно я кретин дурний !
Чи може просто псих який кохав?
У перше щиро , і не зміг ,
Добитися того чого хотів ,
Тому напевно я і був такий ,
Розсіяний, завжди смішний ,
Пробач і не тримай на мене зла !
З твого життя пішов назавжди ,
Хоча тебе не вистачає так ,
Я не хотів ще причините більші рани .
Кому сподобалось може долучитись в мою групу https://vk.com/thebestlove15
Також буду радий бачити ваші вірші в свої групі , дякую за увагу .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2016
автор: moon_in_the_dark