сливував її як міг
бо на кожній кісточці його руки йому ввижалися
виноградні півкулі
а вона верещала на небо
і там враз робилися сливові вершки
які добре везти на базар продавати
але цьогоріч сливи не вродили
і йому не вистачає на виноградну
тож сливує її як може
і на білій скатерці її лиця
вибиваються виноградні пацьорки
і злітаються під її очі сині синиці
і сині й
сини (цить!)
а вона верещить на небо
своїм вже виноградним гроном
без
кісток
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2016
автор: Злата Герасимова