Такого сяйва не було давно -
Безмежної, як щастя, голубіні,
Ввірвалося в прочинене вікно
Палке і надихаюче проміння.
Розвіявся розхристаний, німий
Світ недолугих і непевних істин.
Долоні неба пестять зграйку мрій,
Які ширяють над півсонним містом.
І легко так від спокою в душі.
Світ обіймає синяву зустрічно,
Оздоблену в полотна вітражів
Безхмарних див яскравих і магічних.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2016
автор: Оксана Дністран