П`ять копійок
Гідним власний вчинок,
вважає ніби кожен,
зовсім без помилок,
дійсно або може,
не завжди так треба,
чхати в чужу душу,
втіхою для себе,
веселитись дуже.
Додали ви слово,
до чужих невдало,
мов терпіння знову,
в тріщинах пропало,
вигоди чекаєте,
лиш цікаво скільки,
в результаті маєте,
п`ять копійок тільки.
Власнії поради,
кожному даєте,
щоб мов дати ради,
що в собі клюєте,
А самі натомість,
робите так само,
адже незнайомість,
виринає з теми.
Мов знавцями зветеся,
без душі і болю,
кожен раз ви рветеся,
до чиєісь волі,
робите так само,
як по процедурі,
щоб було все здано,
мов по фізкультурі.
Але п`ять копійок,
більшого не варті,
ніж для тирси клунок,
або сталь без гарти,
власнеє терпіння,
сталлю загартуйте
і новим творіння,
духом пофарбуйте.
Віктор Цвіт 24.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679936
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2016
автор: Віктор Цвіт