Вкраїнки вже діток не родять
Від голоду пухнуть і мруть.
Щодня похоронки приходять,
Якщо не помреш то уб’ють…
Дістала вже шушваль зміїна,
На Бога і Право плюють.
Поставили всіх на коліна
І кров нашу виродки п'ють.
Моя Україно, - проснися…
Прокинься нарешті зі сну.
На сторони всі оглянися,
Твій пращур Сірко не забудь.
Меча свого вийми зі стріхи
Від пилу його обітри.
Прибуде, врагам на горіхи
І Каїну в груди встроми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679588
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.07.2016
автор: Дід Миколай