Травнева ніч, напоєна нектаром,
Немов чаклунка в зорянім вбранні,
Так щедро розсипала чари -
Таємні, ніжні, неземні...
Слова кохання майже зайві
В обіймах дивної краси,
Де грають в місячному сяйві
Краплини срібної роси...
А ніч спокусниця-чаклунка
Снує туманом в голові,
Солодким напоїла трунком
І постелила на траві...
Кохання справжнє чи лукаве -
Ніхто не зможе розпізнать...
Вже небо в сонячній заграві,
Чаклунка-ніч йде спочивать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2016
автор: LubovShemet