[i]А знаєш що ? Так не такий як інший,
І те що був кохав довів тобі давно,
Ну а твоє питання ну навіщо
Тобі не зрозуміти все-одно.
Напевно ти в житті такого ще не мала,
Якій би все тобі і без вагань відав,
Свого життя йому також було не жаль,
Відав би його без питань зайвих вагань.
Непевно ти кохання щире не пізнала,
І всі що були в тебе просто так,
Хоча говориш всім "Так я кохала"
Відала б ти за них своє життя?
Кохають тільки раз й напевно все,
А потім ми шукаємо в людях схожих,
"Того чи ту" Хто залишив у серці слід,
І нам нічого вже не допоможе.
Забути посмішку все те тепло,
Яке вони завжди нам дарували,
Забути сльози навіть і той біль,
Що після себе так багато залишали.
Тому коли зустрів когось,
Не говори що я кохаю,
Кохаєш впевнено скажу ти не його,
А те що тебе в ньому заставляє,
Згадати той момент свого життя,
Коли із іншим було добре,
Коли приносив щастя тобі він,
Не було болі і гірких цих сльозів,
Тому я не псую собі своє життя,
Чекаю ту яку щиро кохаю,
Ніколи іншим себе не дарую,
Бо так не можна впевнено скажу що я це знаю.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2016
автор: moon_in_the_dark