[i]Як багато безмежно гарних дівчат ,
Від яких завжди перехоплює подих ,
Забуваєш інколи потрібні слова ,
Ну а серце намертво зводить ,
Ось знайомство довгі розмови.
Телефоні дзвінки цікаві до ранку ,
Як приємно їм було обом ,
Прокидатись разом на світанку.
В цей момент починається гра ,
Битва розуму , тіла і звуків ,
Хто кого підкорить в цей раз ,
А зламатись один точно мусить .
Переможцю усе , жаль того хто програє ,
Він втрачає душу , сохне довгий час вмирає
Бо говорять ті хто що щиро кохають,
Забувають про все ні на що не зважають ,
Це є простою грою ,а саме головне ,
У ній ніколи не існує правил ,
І інколи гравці у ній ,
Із немаленьким а великим стажем,
На них повішані трофеї з душ ,
Людей всіх тих які їм програли ,
Повірте вони не слабшими були ,
А просто знали правду .
Що час летить і їхні душі ,
Повернуться до них ,
А той хто виграв просто мусить ,
Блукати по світу один .[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2016
автор: moon_in_the_dark