Обі….

                               [i]        [b][color="#c91c1c"]  Цівілізація…  Прогрес…
                                         К  о  х  а  н  н  я...  Д  о  л  я...  [/color]
[/b][/i]
[i][b][color="#4c0e61"]Пізній  вечір…  Я  тихо  по  СКАЙПу
Щось  нашіптував  в  вушко  тобі…
Ти  зомліла…Згадала  ту  кнайпу…
Той  пролог…Розв’язала  обі*…

Розв'язала  тоді,-  в  місті  Лева..
З  того  часу  це  місто  -  лиш  ти...
Бо  був  лицар...  А  ти  -  королева!..
З  того  часу  між  нами  -  мости...

Віртуальні,-  розведені  в  часі
Ми  і  в  просторі...  Лише  вночі
Наші  душі,  на  пестощі  ласі,
Розламають  бажань  калачі...

Розламають...Поділять,-  нас  двоє!..
Завше  кращий  шматочок  -  тобі...
Лиш  тепер  ми  відчули  обоє,-
Наші  долі  прикрасив  обі!..

                                     *  Обі,-  пояс  для  кімоно...[/color][/b][/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2016
автор: Янош Бусел