Там, поруч Білої альтанки
Пройшло дитинство золоте.
Де зустрічали ми світанки,
Де все і рідне, і святе.
Гори Іванової схили,
Гудків змагання голосні.
І церква, де мене хрестили
В сорок четвертім, на весні.
Літа на зиму повернули,
Міняє кольори життя.
Роки дитинства промайнули,
Давно розтали в забуття.
Хоч не повернеш ті світанки,
Та інколи побачу в сні.
Як поруч Білої альтанки,
Співає молодість пісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: Сідий