На Івана на Купала квіточки я рвала,
Своїм серцем і душею у віночок склала.
В той віночок для Іванка, що люблю я дуже,
Віддай чари, віддай силу Іванку мій луже.
Приспів:
Покладу туди барвінку
і рути і м’яти,
Як я можу моя долю його не кохати.
За невістку йой нехоче мене його мати…
Тихо спущу на водицю, як будем гуляти,
Знаю вірю мій Іванко
зможе перейняти.
*
Мій віночок має силу, - цілющую силу,
Його брала я край лісу і в яру по схилу.
В ньому свічечка яскрава в папороть убрана,
Ой, я вірю свому Йванку - я його кохана.
Приспів:
Покладу туди барвінку
і рути і м’яти,
Як я можу моя долю його не кохати.
За невістку може схоче мене його мати…
Тихо спущу на водицю, як будем гуляти,
Знаю вірю мій Іванко
зможе перейняти.
*
Поможіть мені Русалки - поможіте Мавки,
У віночок для Іванка, я вплела фіалки.
В чужі руки мій віночок не впаде - не згине,
Упіймає мій коханий…
на човні зустріне.
Приспів:
Покладу туди барвінку
і рути і м’яти,
Як я можу моя долю його не кохати.
За невістку вірю
схоче мене його мати…
Тихо спущу на водицю, як будем гуляти,
Знаю вірю мій Іванко
зможе перейняти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676853
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.07.2016
автор: Дід Миколай