Вітер щастя
Сонце сходить в небо, квіткою роси,
цвітом милим з неба, сповнить цілий світ,
думка входить в серце, генієм краси,
як це бачиш, отже, маєш щастя цвіт.
Вітер поговорить з кронами дерев,
про чудовий день і про спокійну ніч,
слово кожне лине, як тепла порив,
мов почуєш, отже, чуєш щастя клич.
Щастя всюди, ніби світло, ніби, як повітря,
ним живеш ти кожен день і кожну теплу ніч,
кольором запалить ранок радості палітри,
адже щастя для душі, завжди, важлива річ.
Пташка заспіває, пісню від тепла,
що дарує всім і всьому світлий дух,
сонцем спонукати, жити для добра,
до любові щастям свій вершити рух.
Тиша на озерах чи в течії річок,
в ласці й доброті від радісних розмов,
коли все звести у сяючий пучок,
то щасливо дихаєш душею знов і знов.
Щастя всюди, ніби пісня, пісня про життя,
з нею оживаєш ти у ті скрутні часи,
з нею відчуваєш щиро-світле почуття,
то, прошу, у світ його, мов сонечком неси.
Віктор Цвіт 31.05.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676366
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.07.2016
автор: Віктор Цвіт