вона скаже: -закрий її книгу
не читай в темноті ті слова
то не жінка, так пише,- то крига,
не болить їй твій біль й голова,
не на місці у неї, в порядку
руки синькою креше вона
не виходить ніколи на грядку
не вилазить зі свого човна,
не ходи, вона враз залоскоче
В попіл губи твої, твої очі
згубить згубить благаю не хочу
буду плакати, лиш її лиш..
вона скаже і ти пригадаєш
як кохалися ми серед вишнь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2016
автор: Ольга Ратинська