***
Ця любов - без країв,
рафінований ошук,
і обійми твої –
наче ордер на обшук.
Не уникнути їх,
і дозволить – не можу.
Наш нескоєний гріх –
вартовий на сторожі.
Зупинись, почекай,
є лиш мить, щоб прозріти,
ми ступаєм на край,
за яким не зустріти
ні шляхів, ні мети,
ні принадного раю,
далі - нікуди йти,
бо ж краї – не безкраї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2016
автор: Любов Матузок