згадай, ти знаєш цю дорогу,
тут, ми бували з тобою не раз..
ось хмарки під ногами підстеляють ковдру з білого моху,
а ось де одна втекла, маленька, неприборкана поні,
сховалася під крилом величезного птаха,
поглянь! поглянь на цей камінчик, пам'ятаєш мої сльози?
це він поранив мій пальчик, ні ні, це точно він!
-звідки на небі камінчики? -спитаєте у мене?
згадай, ти знаєш цю дорогу,
тут, ми бували з тобою не раз
у цій піні хмільного шампаню
не раз ти виносив мене на пісок..
благаю, згадай міць і силу свох кінцівок!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2016
автор: Ольга Ратинська