у вас бували безсоння коли нууу...дуже хочеться спати.
...Іноді так аж світ навколо валиться і тобі все одно де і за яких обставин.
все набридає, вірніше стає нецікавим. я виснажуюся. я засинаю сам у собі.
я дуже люблю спати. ! цей чудовий час коли ти майже ні про що не думаєш, бо тебе як пиятися десь у проміжках урбаністичного міста просто вирубає. тіло перестає слухатися. і каже - досить. і це певно прекрасно
але..
іноді здається що я живу лише моментами, фрагментами, а повноцінне життя - там.
хочеться ні про що не думати.
а якщо і робити думку, та так щоб вона не порола мозку. бо виснажує.
я сплю і бачу іншу реальність, але чомусь обмежену.
може я сам себе обмежую. і то зовсім не сни а мої передчуття, ?
хто зна.
я просто дуже хочу виспатися.
виспатися як це робить людина яка зробила купу справ, які по часовому проміжку увійшли у денний трафік насиченості, а не перенасиченості.
бо перенасичення це погано для душі, яку ми рідко цінуємо.
тож нумо спати. геть погані думки.
апдейт з 2022року. зараз вже на віддаленні розумієш що це було від пережитого на двох майданах у країні. скільки сил та емоцій там виробилися у здавалося КПД. але з того так і не привело.... а точніше призвело до гіршого варіанту..
звісно коли ти думаєш про щось що може трапитися і впираєшся в уяву... але коли ця уява стає зранку реальністю... ппц це не то слово яке ти мав би вимовити зараз..
а тоді у 16у ти лише переймався чимось вже віддаленим але тим що відгукувалося знову ехом. знову і знову пробуджуючи думки до переосмислення. а чому стало саме так. а чому я побачив те чого інші вже святкуючи перемогу - не побачили або не бажали у те вірити. ті побратими які ще місяць тому стояли на баракадах поруч, зараз говорять - а що ти там робиш - майден вже переміг - вертайся додому нічого там вже робити.
і ти чуєш ці заохочливі слова телефоном і намагаєшся протиставити аргументи... але ти настільки збентежений а вірніше ошелешений почутим... що слова десь губляться. а хочеться дійсно приїхати та схопити за петельки таких оптимістів і сказати прямо у вічі - перемогли???, завершився????
а чому тоді немає вже Криму, чому колони їдуть на Донбасс гааа?....
але ти прекрасно знаєш що..тебе не зрозуміють а кращим чином запишуть у колаборанти. бо ти щось там вигадав собі.
отак і живемо. наче у ві сні. а в реальності вже війна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2016
автор: Велес Є