Між ніжних ароматів зелентрав,
На перехресті зоряних акацій
Промінчик сонця щастя заховав
У білих пелюстках чарівних грацій.
Ванільно-загадковий аромат
Манив до себе в запашнім цілунку,
І розквітав акацієвий сад,
Ховаючи безцінний подарунок.
Униз летіли зоряним дощем
Біленькі квіти у обіймах вітру,
Зелений маг під сонячним плащем
Лукавим оком посміхався світу.
А люди йшли. В погоні за земним
Не помічали поклику природи,
Неначе їх укутав сірий дим
У вихорі буденності й роботи.
Один лиш з перехожих підійшов,
Він не шукав в житті земної слави,
Та він безцінний скарб собі знайшов
В акаціях, де щастя заховалось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2016
автор: Юлія Л