Під градом Закарпаття

Кулаки  холодні  й  гострі  з  неба  вдарили
І  по  даху,  і  по  курочках,  по  літу.
--Град,  це  –  кара,  що  я  жив  з  тобою  парою?
Коли  жінка  вдома  сад  тримала  з  квітів,
...Й  в  мами  -  стріху  проломило,  плач  аграріів...

--Як  стомивсь  від  мене,  й  та,  твоя  –  миліша,
То  біжи  вже:  чу́хай,  по́рай,  помагай...
...Після  гра́дню  –  тільки  спершу  була  тиша.
Потім  –  зойки,  розповідки,  рух  клепа́йк*.
...Ще  не  встигли  ссохнуть  збиті  й  в  ранах  вишні...

22.06.16  р.  (  «Град  на  Закарпатті»  )
Клепа́йки*  -  ремонтувальники

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674012
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 23.06.2016
автор: Юхниця Євген