***
вдивляйтесь проз мене як вітер
вдивляється в лісу густінь
о мій самовлюблений світе
о тіні мої золоті
висотуйте ниті прозорі
з розпечених ран і синців
о небом затоплені зорі
о людом не звані юнці
спивайте струмки бистроплинні
гірких неприйнятних думок
о лети мої тополині
о крила несправжніх пташок
вплітайте у коси відлуння
несказаних вічністю слів
о тиші туге білоструння
о цното безбарвних полів
і тихо і спрагло моліться
на схилах здичілих гаїв
о болем нестрижені вівці
о вірні зрадливі мої
3.06.16 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673140
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.06.2016
автор: Леся Геник