Я знаю,милий, дуже ти змінився.
Таким відвертим і відкритим став.
Тоді,мабуть,уперше ти відкрився
Сказавши,що мене кохав.
Ти говорив відкрито тої ночі
І лиш з-під лоба часто заглядав
В мої здивовані заплаканії очі
І повторяв ти знову «я кохав»
Кохав тоді,і зараз я кохаю,
Без тебе все життя якесь не те.
І як його прожити я не знаю,
Як поруч мене не буде тебе.
Заснути я не зможу не згадавши,
Згадати я не зможу без сльози,
Бо саме він без дозволу забравши,
Тебе украв,щоб разом не були.
І сталось так,що ми були окремо,
Мабуть,тоді і не судилось нам.
Але тепер укупі ми будемо,
Тебе нікому більше не віддам.
Обніму так,щоб ти тепло відчула,
Візьму за руку мрію красоти.
І поведу туди,де ще не була,
І розкажу усе чого не знаєш ти.
Бо ти для мене сяйво найясніше,
Бо ти для мене золота цінніша,
Бо ти створіння в світі найніжніше
І серед всіх дівчат мені миліша!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2016
автор: Lesja_Sivaeva_Zy