Забуті Богом, ми любили залишатися в пустелі своїх мрій

Забуті  Богом,  
Ми  любили  
Залишатися  в  пустелі  
Своїх  мрій.  
Забуті  Богом,  
Ми  хотіли  
Не  переставати  вірити..  
І  ціль,  
Така  далека  й  не  доступна  
Не  дала  дихати..  
Блакитна  біль  
Пройшлась  по  венам.  
Сонце.  З  неба  сіль  
Тече  на  рани.  
Сумно.  Звідусіль  
Прив'язані  кайдани.  
Й  крізь  тумани  
Ми  надіялись  на  плани  
Зустріти  сонце  разом!..  
Тепер  ми  дивимось  в  екрани  
В  надії  зрушити  вулкани  
За  допомогою  Нірвани.  
Знову  біль.  
І  вчора  біль.  
Заради  божевіль  
Ми  ризикнем.  
Усім.  
Шухляди  не  провітрених  
Квартир.  Забуті  гами.  
Драми.  
Я  тут.  Ти  там.  
І  до  нестями  
Клянемся  небесами  
Не  забувати  щастя,  
Радості  між  нами.  
Всміхаючись  думками.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2016
автор: vk.com/virshi_yayko_r