Світе,ти знаєш як боляче,
Боляче, бо в мене війна,
Як люди у смутку моляться,
Як синів забирає вона?
Світе,ти знаєш як прикро,
Коли із бідою ти сам?
Та для тебе усе так звикле,
Та незвикле усе це нам.
Світе, чого так спотворено?-
В душах істини осад брехні,
На землі моїй пекло сотворено,
Що горить у смертельнім вогні.
Ти плечима синів захищений,
Чом стоїш осторонь біди?
Як моя земля- ти не знищений,
Світе Божий, прошу, не йди!
Не цурайся мого народу ти,
Ні святої моєї землі,
Розпочни в Божій правді жити,
Хай не згине усе у імлі.
Світе, ти знаєш як боляче,
Там, де батька чека сирота?
Посивілі матусі моляться,
Де сльоза, мов осіння сльота...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2016
автор: Леся Утриско