КЛЕПТОМАНІЯ

Клює  сорока  на  блискуче.
Усі  злодії  –  на  чуже,
ну,  а  домашні  –  на  онучі.
І  тут  утрати  неминучі.
Ніхто  своє  не  вбереже.

Падкі  поети  на  романи.
Заможних  щупає  пірат,
а  от  заміжніх  –  донжуани.
Клепають  речі  клептомани,
а  графомани  –  плагіат.

Міняють  мани  на  карати
і  у  колекції  беруть.
Чекають  слави  герострати.
Іде  поліція  карати,
а  несуни  усе  несуть.

За  золоті  у  себе  гори
велике  Пу  сусіду  боре
і  захищає  уркаган.
Воно  освоює  простори,
і  завоює  Біле  море,
і  переплюне  океан.

А  наші  акції  –  круїзи.
Пакують  клоуни  валізи
подалі  у  чужі  краї.
Європа  консервує  візи,
якщо[i]  укропія  [/i]полізе
у  метрополії  її.

П’єро  обожнює  кориду,  
а  буратіни-аскариди
дешеві  пляжі  у  Криму,
а  [i]лугандонія  –[/i]  тюрму;
імперіали  –  прокурори,
а  [i]можновладіє  –[/i]  офшори,
а  [i]тугодуміє[/i]  –  суму.

Парафія  –  і  та  воює.
І  [i]православіє[/i]  не  чує,  –  
[i]ніхто  своє  не  вбереже.[/i]
Ми  салютуємо  уже!
Немає  мафії  такої,
що  не  готується  до  бою,
і  не  захапає  чуже.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670690
Рубрика:
дата надходження 06.06.2016
автор: I.Teрен