Вічні герої.

Вони  загинули  на  Сході  
бо  захищали  рідний  край
нічого  в  тім  світі  не  побачуть
в  сирих  могилах  вже  лежать.

Вони  вже  більше  не  побачуть
своїх  дітей  і  рідних  мам,
весни  пахучої  і  пишних  квітів,
бо  Їх  вже  немає  серед  нас.

Не  чують  птахів  дзвінкий  голос
і  пянкий  запах  серед  трав,
хотілось  їм  ще  жити  й  жити
війна  жорстока  не  дала.

І  діти  плачуть  і  ридають,  
що  сироти  уже  вони
і  в  серцях  своїх  ніколи  не  забуду
про  рідних,своїх  татусів.

І  матері  їх  сльози  проливають,
і  квіти  на  могилі  їм  ,
і  згадують  як  їх  ростили,
і  юними  пішли  вони  у  вічну  путь.

Ніколи  вони  вже  не  побачуть,
ні  сонечка,ні  квітів
війна  забрала  в  них  життя  навіки
на  небі  з  Богом  вже  живуть.

За  Україну  вони  життя  віддали
бо  захищали  рідний  край
героями  навіки  вони  стали,  
а  на  землі  залишили  спомин  і  печаль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670584
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.06.2016
автор: мальовнича маріона