Тихенько по кімнаті літають паперові літаки,
Які не вилетять з периметру чотирьох стін.
Вони-його любовні Купідони-малюки
Плачуть собі в повітрі.Як тихенько плаче він.
Летять собі,щоб потім приземлитися в смітник
Зі зламаними крилами відійдуть в небуття.
Він викине папір.Це ж просто чорновик.
Як викинула ти його на вічні почуття.
І з цієї кімнати,крім смітника,нікуди не підуть
Недописані думки,вірші.Невідправлені листи.
Він пише лиш їй,адже кохану не може забуть
Для нього в серці назавжди палаєш тільки ти.
С.Кучерявий
02.06.16
23-07
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2016
автор: kucheryavuy77