Ясніє небо – таке високе!
Розносять радість між хмар птахи.
Набрали трави із грунту соку.
Помалювали сади верхи.
Гуляє травень, іде навприсяд
Під суголосся шпаків і жаб.
Стрибає вітер по кронах риссю,
Лоскоче листя пучками лап.
Шле чорногузам привіт чугайстер.
У грудях арфи щемливий звук.
Амур, син Травня, чудовий майстер,
Стрілу чарівну вкладає в лук.
І буде свято! Кохання буде!
І буде серце радіти Ра.
І розійдуться, мов хвилі, груди
Від передозу тепла й добра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)