Кава під бузком.

Не  збулося  в  нас,  хай  і  не  склалося,  щасливий  завершився  діалог,  на  самоті  сьогодні  пригадалося,  коли  з  тобою  каву  пили  ми  на  двох!  Цей  аромат  ніяк  не  забувається,  рука  в  руці,  і  столик  під  бузком,  веселкою  погода  посміхається,  а  на  вустах  солодких  кава  з  молоком!  Тоді  усе  на  жаль  не  цінувалося,  кав»ярня  зникла  і  бузок  давно  засох,  вже  двадцять  літ  пройшло,  та  пригадалося,-мить  щастя,  й    кава  під  бузком  на  двох.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2016
автор: Олег Князь