Пух тополь сколихнула
Снів зими сивина...
Відлітає в минуле
За снодійним весна,
Щоб відпивши, забутись
В стилі вічного сну,
Та й себе позабути,
Відлетілу весну.
Бо завчасно не діють
Шоб спинити відліт
Мітки щастя- надії
На кохання розцвіт,
І з минулого лине,
Комом горло дере
Долі пух тополиний,
Що злітає з дерев.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116052300820
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2016
автор: Серго Сокольник